Масло без допуску — дешево і доступно. Але що ховається за привабливою ціною? І чи варто ризикувати мотором заради кількох зекономлених монет?
Зростання цін на моторні масла та автозапчастини змушує все більше водіїв шукати бюджетні альтернативи. У хід йдуть пропозиції з маркетплейсів, масла з сумнівними етикетками і навіть без офіційних допусків від автовиробників. Але чи безпечно це? І до чого може призвести економія на маслі?
На оригінальних упаковках моторних масел, як правило, можна побачити логотипи і допуски від великих автоконцернів: Toyota, Hyundai, Kia, Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen, Porsche та інших. Ці допуски — не просто формальність. Вони означають, що масло протестовано і визнано сумісним з конкретними типами двигунів. Раніше в дилерських сервісах використовували виключно такі масла. Сьогодні все частіше вибір робиться на користь ціни, а не якості. І це загрожує наслідками.
На ринку давно існують міжнародні класифікації, на зразок API (American Petroleum Institute) та ACEA (Асоціація європейських автовиробників). Вони задають загальні стандарти по в'язкості, вмісту присадок і термічній стабільності. Але цих критеріїв виявилося недостатньо — кожен автовиробник має свої особливості в конструкції двигунів.
Так, наприклад, у Mercedes-Benz є свій стандарт MB 229.5, у Volkswagen — допуски на кшталт VW 504.00/507.00, а у BMW — Longlife-04. Вони враховують не тільки хімічний склад масла, але і такі нюанси, як робота турбонагнітача, сажового фільтра, системи зміни фаз газорозподілу і температурні режими в вузлах тертя.
Саме тому виробники масел, намагаючись потрапити в "білі списки", проходять складну і дорогу процедуру сертифікації. Це не просто наклейка на каністру — це реальне підтвердження, що масло працює коректно в конкретній лінійці двигунів.
Якщо масло не відповідає вимогам виробника, можливі різні проблеми. Найбезпечніші — це підвищена витрата пального або погіршення динаміки. Але часто все закінчується серйозніше: прискорене зношування деталей ГРМ, забруднення поршневих кілець, закоксовування масляних каналів і, в найгіршому випадку, капітальний ремонт двигуна.
Особливо чутливі до якості масла сучасні турбовані і малооб'ємні двигуни з системою безпосереднього вприску. У них високе термічне навантаження, і неоригінальне або невідповідне масло може просто не впоратися.
Якщо за якихось причин придбати масло з потрібним допуском неможливо, варто хоча б орієнтуватися на міжнародні стандарти API і ACEA. Вони донині є надійним орієнтиром. Наприклад, API SN Plus або ACEA C3 — це мінімальний рівень якості, що підходить для більшості сучасних бензинових і дизельних двигунів.
При цьому важливо, щоб обране масло відповідало вимогам, зазначеним в інструкції по експлуатації автомобіля. Також варто враховувати клімат — в'язкість масла підбирається з оглядом на температуру за вікном.
Підробна упаковка:
Сумнівна кришка або пломба:
Ціна нижча за ринкову:
Покупка у неперевіреного продавця:
Не збігаються номери на упаковці:
Навіть якщо хочеться заощадити, редакція auto30 рекомендує не заливати в двигун перше-ліпше масло без підтвердженої якості. Наявність допуску від автовиробника — це гарантія, що масло пройшло всі випробування і дійсно підходить для вашого двигуна. В іншому випадку економія може обернутися серйозними витратами на ремонт.