Байкер із білою бородою перетворив звичайну поїздку по продукти на різдвяний спогад, якого один маленький хлопчик ніколи не забуде.
У п’ятницю я заїхав до гіпермаркету, щоб запастися продуктами. Я помітив вільне місце для паркування просто поруч із неймовірно гарним Harley.
Я припаркувався, вийшов із машини й почав милуватися мотоциклом. Мені завжди подобалися такі мотоцикли.
Неподалік родина завантажувала продукти в машину: мама, тато й маленький хлопчик років п’яти.
Тоді підійшов власник Harley.
Він мав вигляд справжнісінького класичного байкера. Шкіряні штани, ковбойські чоботи, шкіряний жилет на голе тіло, татуювання ZZ Top на одному передпліччі й AC/DC — на іншому.
А ще в нього було волосся.
Величезна білосніжна грива кучерів і така сама біла борода, що сягала майже живота.
Він був схожий на щось середнє між гітаристом ZZ Top і Санта-Клаусом на мотоциклі.
Маленький хлопчик раптом вигукнув:
«Мамо, дивись! Санта-Клаус!»
Його мама всміхнулася й сказала:
«Ні, любий. Це байкер».
Хлопчик почав випинати нижню губу.
Саме тоді байкер повернувся до нього й промовив низьким, цілком серйозним голосом:
«Насправді я і є Санта-Клаус».
Хлопчик поглянув на нього.
«А де твоя червона шуба? І чому ти їздиш на мотоциклі?»
«Зараз літо. Я у відпустці. Трохи катаюся й перевіряю, хто з дітей поводиться добре, а хто — ні. Так я знатиму, хто отримає подарунки на Різдво, а хто не отримає. А на мотоциклі я їжджу тому, що олені теж у відпустці. Вони зараз їдять траву й відновлюють сили. Коли прийде зима, у них буде багато роботи».
Хлопчик трохи подумав.
«А де місіс Клаус?»
«Вона на півдні. Відпочиває в Туреччині».
«А вона не розтане?»
«Ні. Це просто частина казки. Ми не танемо, коли спекотно».
Потім байкер відкрив одну з бічних сумок мотоцикла.
Вона була наповнена маленькими плюшевими зайчиками.
Він дістав одного й простягнув хлопчикові.
«Будь хорошим хлопчиком, слухайся маму й тата, і на Різдво ти отримаєш дуже гарний подарунок».
Здавалося, хлопчик ось-ось заплаче від щастя.
Потім байкер повернувся до мене, підморгнув і тихенько прошепотів:
«Уже третій за сьогодні».
Він сів на мотоцикл і повільно поїхав геть.
Мама всміхалася. Тато всміхався. Маленький хлопчик обіймав свого плюшевого зайчика.
Я підвів погляд до сонячного неба й подумав:
«Життя таки прекрасне».