Як накачати колесо автомобіля без насоса: чи можливо це зробити підручними засобами

Ми переглянули багато роликів на youtube, пролистали мільйони сторінок в інтернет у пошуках цих чарівних порад. Самі перевіряти не стали і вам дорогі читачі не радимо повторювати досвід великих DIYвізійників. Всі ці способи і поради повна нісенітниця. Краще викликати евакуатор або зателефонувати в "roadside assistance" або "road service".

Але ми все ж таки взяли на себе сміливість і опублікуємо безглузді поради великих.

Отже, далекий шлях може підкинути чимало неприємних сюрпризів, одним з яких є прокол колеса. В особливо важкій ситуації автомобіліст опиняється тоді, коли у нього немає запаски та автомобільного компресора. Теоретично існує чимало способів, як можна накачати колесо без насоса, проте далеко не всі з них дієві і дійсно можуть допомогти у складній ситуації.

Як накачати колесо без насоса

Слід одразу зазначити, що всі без винятку народні способи підкачки колеса без насоса поступаються звичайному автомобільному компресору навіть найнижчої продуктивності. Тому використовувати їх можна лише у крайньому разі, коли немає іншого виходу. Одні з них не дають необхідного результату, інші є досить ризикованими або потребують виготовлення додаткових пристосувань.

Накачування за допомогою вихлопної системи

Один з дієвих способів підкачки — використання вихлопних газів автомобіля. Вихлопна система може забезпечити тиск у колесі до 2 і більше атмосфер — цілком достатньо, щоб доїхати до СТО або заправки, де вже можна полагодити колесо і закачати його звичайним повітрям. Складність полягає в тому, що необхідно мати з собою шланг і перехідники, які знадобляться для передачі відпрацьованих газів у внутрішній простір шини і забезпечення герметичності системи.

Щоб накачати колесо, необхідно підключити шланг до вихлопної труби автомобіля і піддати газу. Основна складність криється в забезпеченні достатньої герметичності з'єднання шланга з вихлопною трубою. Допомогти можуть ізолента, шайби, ковпачки від флаконів — все, що може опинитися під рукою в такій ситуації.

Ще один недолік цього способу — можливість пошкодження каталізатора або гофри вихлопної системи. Тому використовувати його потрібно в крайньому випадку.

Переброска повітря з інших коліс

Ще один дієвий, але складний в організації спосіб — перекачка повітря з інших коліс. Механізм роботи ніпеля перешкоджає виходу повітря з шини. Якщо ж відкрутити золотник накачаної шини, існує ризик залишитися з кількома спущеними колесами.

Тому при використанні такого способу необхідно приєднати до шлангу наконечники за типом тих, що використовуються на штатному автомобільному компресорі. Також можна використовувати перехідник, яким доведеться запастися заздалегідь. Після того як шланг буде приєднано до вентилів коліс, повітря з накачаної шини через різницю в тиску буде перетікати в спущене.

Для підкачки краще використовувати кілька накачаних коліс — так можна досягти того, що тиск у шинах буде приблизно однорідним і становитиме близько 75% від необхідного (від 1,5 до 1,8 бар у кожному).

Використання вогнегасника

Накачка колеса за допомогою вогнегасника — ще один поширений спосіб вийти з ситуації. Звичайно, підійде виключно вуглекислотний (ОУ), а не порошковий. Оскільки середньостатистичний автовласник зазвичай їздить з порошковим, то спосіб цей малозастосовний.

У разі, якщо вогнегасник потрібного типу є під рукою, накачка колеса виглядає досить просто. Потрібно з'єднати штуцер пристрою з ніпелем за допомогою шланга. При натисканні на спускову скобу вогнегасника рідка вуглекислота спрямовується назовні. При контакті з повітрям вона переходить у газоподібний стан і заповнює внутрішній простір шини за короткий час.

У цього способу є пара недоліків. Один з них — сильне охолодження шланга і вогнегасника в процесі переходу вуглекислоти з рідкого в газоподібний стан. Другий — необхідність створення шланга з перехідником для приєднання до вогнегасника.

Ненадійні способи

Також серед автомобілістів поширені чутки про інші способи підкачки. Але на практиці все з них мають критичні недоліки, які не дозволяють їх використовувати в існуючій ситуації.

1. Накачка за допомогою аерозольних балончиків. Тиск у таких балончиках досягає 2–2,5 атмосфер, чого цілком достатньо для автомобільного колеса. Ще один плюс полягає в тому, що їх просто приєднати до ніпеля. Головна проблема полягає у внутрішньому об'ємі повітря в колесі, який складає до 25 літрів. Щоб підкачати шину хоча б до мінімально можливих значень, потрібно кілька десятків балончиків.
2. Накачка за допомогою вибуху — спосіб, при якому використовується енергія вибуху парів горючої рідини, зазвичай бензину, WD-40 або очистителя карбюратора. Крім того, що цей спосіб вогненебезпечний, він не дає потрібних результатів — тиск у колесі не підвищується більш ніж на 0,1–0,3 атмосфери.
3. Накачка за допомогою гальмівної системи автомобіля. Для цього необхідно осушити бачок головного гальмівного циліндра, після чого приєднати вентиль шини до його штуцера. Потім необхідно натискати на педаль гальма, спрямовуючи повітря. Щоб підняти тиск у шині хоча б до мінімальних значень, потрібно виконати багато натискань, тому такий спосіб також не підходить.
4. Закачка повітря за допомогою турбонаддува. Через те, що тиск наддува у звичайних двигунах недостатній, такий спосіб також неприйнятний.

Народні способи підкачки спущеного колеса можуть допомогти в позаштатній ситуації, що склалася на заміській дорозі. Однак всі з них або не дають достатнього тиску, або небезпечні, або складні у виконанні. Тому важливо завжди возити з собою автомобільний насос — навіть найнижчопродуктивніший надійніший, ніж будь-який з альтернативних способів.